Форум arduino.ua

Ну, там утворюється бістабільна логіка з гістерезисом по струму. Використайте цю схему, в чому проблема? Тим більше у вашому випадку "дежурное питание" можна взяти з того ж трансформатора, тільки стабілізувати до 12 вольт.

А у варіанті з P-мосфетом, схоже, щось переплутано. Що заважає струму йти через body-діод закритого мосфета?

Я зазвичай так і роблю А щоб акуми на зарядці/зберіганні не розряджались коли нема мережі, підключив їх через реле, що живиться з мережі 12-вольтовим блоком за 70 грн.

А, ну це досить непоганий варіант. Якщо там і мосфети десь по 10 мОм чи менше, то може 15 А і без додаткового охолодження потягне.
Доречі, там і enable є, і undervoltage lockout. Можна використати при необхідності, якщо вивести піни.

Навіщо від змінного? Випрямити, фільтруючий конденсатор поставити.
Навіть цілого моста не потрібно: два діода, аноди до виводів трансформатора, точка зʼєднання катодів буде плюсом живлення. В ролі нижнього плеча будуть діоди "основного" моста, тоді й земля спільна.

Взагалі, технічно можна й від змінного, якщо пружина не дуже потужна, щоб відривати контакт при переході через нуль. Є навіть реле, спеціально спроектовані для змінного струму. Але краще не треба: здижчатиме, і опір контакту коливатиметься на кожному напівперіоді.

А чому ні? Звісно, реле має бути розраховане на потрібний струм, і у такого рішення теж є недоліки.

Ніяк. Ні реле, ні мосфети, ні діоди від зміни полярності не врятують. Зворотній струм - одна проблема, переполюсовка - зовсім інша, і вирішуватись вони мають по-різному. Спільним у них може бути хіба що ключ (пара мосфетів або контакти реле), яким підʼєднується-відʼєднується вихід.
Про метод захисту від переполюсовки я вже писав вище.

Так, від протікання зворотнього струму на вхід DC-DC захистить. Лише міліамперний струм продовжуватиме йти через дільник зворотнього звʼязку. Також нелінійний елемент може вплинути на стабільність зворотнього звʼязку (а може й не вплинути).

Грітиметься більше, бо через нього струм протікатиме весь час. Через D1 струм протікає лише в ті періоди циклу ШІМ, коли мосфет закритий. Тобто при вихідній напрузі, близькій до вхідної, через D1 струм тече лише короткі проміжки часу. При різниці вхідної/вихідної напруг вдвічі, через D1 в середньому тече лише половина струму і т.д.

Хоча ні, там же DC-DC буде джерелом струму в режимі CC, так що DC-DC намагатиметься обмежити струм, а акумулятор залишатиметься замкнений накоротко через діод нижнього плеча.
Тоді тільки перевірка перед вмиканням. (UPD: або захист від КЗ окремою схемою після DC-DC.)

ЛБЖ з виходом як у зарядного пристроя = зарядний пристрій з регулюванням струму на напруги.

Якщо акумулятор з BMS, то і при переполюсовці захист у неї також має спрацювати.

Оффтопік, але щось у мене сумніви, що такий DC-DC дасть 15А. Що там за мосфет і який ШІМ-контролер? Він з діодом Шотткі чи синхронний?
У мене схожий коли 5 А видає, вже гріється шо дурний. 300 ватт пишуть - то хіба що при вихідній напрузі, наближеній до максимальної.

Та нема різниці, чим керувати. Хоч реле, хоч BJT, хоч іншим мосфетом чи виходом компаратора. Є різниця звідки брати керуючий сигнал, тобто що є критерієм для відкривання/закривання.

Тільки не після, а до моста. Наприклад, через ще один малопотужний міст.

...струм з акумулятора через відкриті мосфети, індуктивність та баді-діод мосфета перетворювача тече на його вхід, і через обмотку реле в землю. Реле залишається увімкненим.

А автору від чого захист потрібно? Від повного розряду теж захистить, якщо внутрішній опір акумулятора дозволить піти достатньому струму. Що з боку DC-DC, що з боку акумулятора переполюсовка виглядає в першу чергу як КЗ.

Так отож, параметри невідомі. Якщо відхилення напруги до одного вольта допустиме, а струм до 10 А, то від зворотнього струму звичайний діод Шотткі допоможе. Тільки, можливо, доведеться посадити його на радіатор. Ще можна розглянути так званий "ідеальний діод", у якого пряме падіння напруги порядка десятків мВ, але у нього свої нюанси та недоліки.
Якщо ліпити з готового DC-DC, я би вмикав його (якщо у нього є shutdown/enable) або комутував би вихід при наявності напруги після трансформатора, але до моста.
Від переполюсовки - дивлячись, що там за "вбудований захист від КЗ" в DC-DC, може він якраз і має спрацювати у такій ситуації. Або поставити звичайний автомобільний запобіжник на струм раза в два вище максимального.

А ще краще - гальванічно розв'язаний імпульсний БЖ від мережевої напруги. Тоді зворотній струм живитиме лише низьковольтну частину.

Так вам потрібен автоматичний зарядний пристрій, а не ЛБЖ. У такого зарядного пристроя має бути певна внутрішня логіка, причому для різних типів акумуляторів різна. В початковому стані вихід відʼєднано від джерела живлення. Коли напруга на виході перевищує певний поріг (акумулятор підʼєднано правильно, і він справний), вихід зʼєднується з джерелом живлення, починається заряд, моніториться зарядний струм. Коли струм падає нижче певного порога (акумулятор заряджено), вихід знову відʼєднується.

У різних DC-DC зворотній струм може бути різний, але зазвичай не перевищує десятків міліампер. Якщо хочете відключати вихід повністю, то моніторити наявність напруги потрібно як мінімум не на виході DC-DC. Один із варіантів - підключати вихід тільки коли напруга на вході DC-DC перевищує максимально можливу вихідну. А для цього моніторингу теж потрібно живлення, хоч і мізерне, від того ж акумулятора.

Без логіки, як мінімум примітивної на тригерах, не обійтись. А простіше на мікроконтролері.

Воно-то захистить, але падіння напруги на діодах суттєве. Тоді має бути зворотній звʼязок по напрузі після тих діодів.

Не дуже зрозуміло, від переполюсовки чого, навантаження? Це як? Хіба що навантаження саме є джерелом напруги (акумулятор, наприклад), то щоб електролітичний конденсатор в DC-DC не зарядижався у зворотній полярності.

Ну коли мосфети відкриті, то транзистору Q3 однаково, звідки в його базу тече струм - від DC-DC чи від навантаження.
А коли закриті, то через R4, D1, R2 і теж в базу, мосфети відкриваються.

Одразу зазначу, що я далеко не експерт по крокових двигунах та 3D-принтерах, тому подальша відповідь чисто із загальних міркувань.

Якщо збираєте свій, то в чому проблема спроектувати його саме під ці конкретні двигуни?

3.9 В - це добуток номінального струму на опір обмотки.
https://www.orientalmotor.com/products/ … ochure.pdf
Яка у вашого принтера буде напруга силового живлення? Які драйвери керування двигунами збираєтесь використовувати?

Наскільки розумію, "Nema 17" - це просто форм-фактор двигунів з лицевою панеллю 1.7x1.7 дюйма, і існує безліч моделей цього форм-фактора з різними характеристиками від різних виробників.