Форум arduino.ua

Не треба нічого переносити. Треба мати reference implementation. Якщо з компа працює, а з ардуіни ні, то завжди можна порівняти, що там відбувається по-різному. І потім дивитись, чому ардуіна видає щось не так як треба.

Те ж саме можна і в зворотньому порядку. Буває, коли імплементую керування LCD на новому контролері з компа, і чомусь не працює, а на ардуіні працює, то дивлюсь, що роблю не так в порівнянні з ардуіною.

Система команд контролера якраз одна й та ж. Частоти значення не мають.

Щоб виплюнути десяток команд ініціалізації та пару байтів зображення багато роботи не потрібно.

Наприклад, через USB адаптер на CH341A в режимі SPI або на FTDI бітбенгом. Можна й по-олдскульному через LPT-порт.

Це так зараз модно. Леннарт і Ко люблять емоджі. Пхають їх навіть у мани.
А той факт, що щоб їх бачити в емуляторах термінала замість квадратиків, потрібно ставити додаткові шрифти - то їх не колише. Про віртуальну консоль взагалі мовчу. У них в убунтах все ставиться за замовчуванням, то вони вважають, що у всіх так.

Плата розробника (development board) зазвичай містить в собі контроллер або гніздо для нього, необхідну обвʼязку, зручні розʼєми для периферії, індикатори, розʼєм програматора і т.п. Призначена для ознайомлення, демонстрації, прототипування, відлагодження ПЗ для контролерів, які планується застосовувати у виробах зі своїми платами.

Якщо це плата розробника для SoM (System On Module), то вона або уже містить сам контроллер і повторює схемотехніку SoM з додатковими прибамбасами (як, наприклад, "плата розробника ESP32"), або має гніздо для підключення готового SoM.

Ардуіно і подібні плати самі по собі технічно є "платами розробника". Але так не називаються, бо нема окремого "контролера ардуіно", який би для роботи потребував зовнішньої обвʼязки. Є контролери - atmega328p, atmega2560 і т.п., для яких є свої плати розробника, з ардуіно ніяк не повʼязані.

В плату виробу. Її теж потрібно розробляти. А плату в корпус.

Воно-то так, за інших рівних. Але чи потрібні ті більші можливості?

З іншого боку,

• по ардуіні більше база знань

• on-chip флешка здається надійніше, ніж хто зна шо там поставив виробник модуля

• є 5-вольтовий варіант

• при потенційному переводі в серію:

  • простіше замінити модуль голою атмегою

  • простіше позбутись бутлоадера та інших прибамбасів фреймворка

  • є можливість залочити прошивку

Це суто субʼєктивні аргументи, нікого переконувати на меті не маю.

Щодо вашого початкового питання, в деяких випадках має сенс замість switch використати щось інше. Якщо діапазони можуть змінюватись під час роботи програми, можна було би використати таблицю пошуку з гарантовано константним часом доступу. Якщо змінна була би не int, а, наприклад, double, то можна було би реалізувати бінарний пошук по таблиці діапазонів. Для вибору найбільш оптимального рішення потрібно брати до уваги як характер тих діапазонів, так і відмінності в гілках, що відповідають кожному з них.

Як це не задокументована, якщо вам посилання на документацію дали?

А мало де згадується в підручниках та туторіалах, бо це нестандартне розширення GCC. З іншими компіляторами воно не працюватиме, стандарт C++ таку форму запису не визначає (принаймні поки що). До того ж, це розширення мови C, але більшість розширень GNU C можна використовувати в C++:

Іноді з часом деякі розширення включаються в стандарт.
У GNU C є й інші цікаві розширення, але не всі вони працюють в C++.

Вміє. Коли SS в output (а Adafruit_SPITFT конфігурує DC пін в output), то конфлікту не має бути.

А схоже, він ніяк його не ініціалізує. Для використання апаратного контролера, мабуть, потрібно викликати SPI.begin().

Код з послідовними case:

case 1:
case 2:
...
case 31:
    rIndex = 100;
    break;

транслюватиметься в таке саме. Case ranges - це просто синтаксичний цукор, для зручності.

Фреймворк визначає макрос відповідно до плати, для якої збирається скетч. Ви можете перевіряти ці макроси препроцесором, наприклад:

#if defined(ARDUINO_AVR_UNO)
...
#elif defined(ARDUINO_AVR_NANO)
...
#elif defined(ARDUINO_AVR_MEGA) || defined(ARDUINO_AVR_MEGA2560)
...
#else
#error Board not supported
#endif

Імʼя макроса складається з префікса ARDUINO_ та значення .build.board= відповідної цільової плати з boards.txt.

А ви перевіряли, чи ардуіно фреймворк визначає такі макроси?

data[0] - це те ж саме, що *(data + 0), тобто *(data), тобто *data