Ви не увійшли.
Шматок провода напряму до піна, і розташувати поближче до проводки)
З мого проекта ...робоча схема
Якщо наявність мережі аналізується контролером, то діодний міст і електролітичний кондьор не потрібні. Тільки номінал баластного конденсатора зменшити, а послідовного резистора збільшити. Та й без контролера можна реалізувати розширювач імпульсів на компараторі чи іншому дискретному елементі.
Але якщо вже працює - не чіпайте ![]()
На виході - короткі імпульси.
Якщо вашу задачу вирішує, то чому б і ні. Якщо правильно порахував, з такими номіналами імпульси йдуть з періодом десь 150-180 мс, тобто вимкнення мережі гарантовано задетектувати можна не раніше ніж за такий порядок часу. В моїй задачі час реакції критичний. Схема з конденсатором і двохнапівперіодною PC814 дозволяє реагувати за 15-20 мс. З однонапівперіодною PC817 за 30-40 мс.
Можна й звичайний малопотужний трансформатор поставити, але він однозначно дорожче діністора ![]()
10 мА немаленький струм. Некрасиво якось
і стартовий струм непогано обмежити.
Які ще 10 мА? Конденсатор 47 нФ, послідовні резистори 2 x 6.2 кОм. Струм вихидить близько 3 мА RMS. Стартовий максимум 25 мА.
Використовую класичну схему з баластним конденсатором і PC814. Всього чотири елемента. (Насправді пʼять, бо два резистора послідовно з міркувань безпеки). На виході імпульси 100 Гц. Можна і PC817, тільки тоді ще потрібен діод, і імпульси будуть 50 Гц.
Навіщо цілий генератор?
Друзі, моя шафа має розміри 25 * 25 *12 см, і воне не гумова.
По-хорошому, потрібно підбирати шафу під обладнання, а не навпаки
Розумію, то не завжди можливо. Але як на мене, нехай краще стоїть якась коробка на підлозі, ніж ото впихувати невпихуєме.
Ще теплообмін потрібно враховувати, чи не буде занадто висока температура в тому обʼємі.
Окрім недостатньої ємності акума, тут основна проблема в зарядці з невідомо якими параметрами та алгоритмом роботи. Думаю, якщо взяти нормальний блок живлення на 14 В без всяких хитрих захистів від КЗ, а зі звичайним обмеженням струму в 7А, то працювало би. Але виробника/модель, нажаль, не підкажу, бо я більше по свинцево-кислотних.
він мені надіслав аналогічну зарядку (тільки не на 4 а на 1 світлодіод) і Китаєць мене запевнив, що в такому корпусі зарядка буде виконувати функцію блока живлення.
Не маючи чіткого опису функцій даної конкретної зарядки - які умови спрацювання захисту, які параметри напруги/струму при активованому захисті, які умови виходу з цього режиму - її поведінку можна тільки вгадувати, і сподіватись що вгадали правильно. Бо навіть якщо при одних умовах працює, ніяких гарантій, що працюватиме коректно при трохи інших умовах.
Я б купив якесь готове рішення, яке можна викруткою підключити до червоного та синього дротів.
Шукайте модуль затримки включення 0-10с з таймером NE555 12В реле часу.
Таймера недостатньо. Якщо все так, як я думаю, і після повного розряду зарядка не починається - звідк візьметься живлення для таймера?
Як я розумію, від зарядки. Акум і споживачі в момент вмикання відключені, зарядка стартує нормально, заживлює таймер. Через деякий час уже вмикається решта схеми. Якщо ручне перемикання допомагає, то й це має спрацювати, теоретично.
Така ж у вас зарядка?
Charge voltage range 10-14.4V
Pre-charge current 1.0A±10%
Схоже, поки напруга не підніметься вище 10В, струм обмежується 1А. А перетворювачі забирають на себе струм і не дають напрузі піднятись. Тут би і на cпоживачів захист від недонапруги поставити, щоб вмикались при напрузі не нижче хоча б 11В.
Тоді я не розумію, чому перемикання контактів спрацьюовує, а автомата на щитку ні!
Можливо, поки вихідний конденсатор у самій зарядці ще не заряджений, кидок струму сприймається як КЗ. А коли вже заряджений, то норм. Мабуть, ніякого плавного старту не реалізовано.
5. This protection mechanism is specified for the case the short circuit occurs after the charger is turned on.
Ось тут не дуже зрозуміле формулювання. Чи значить це, що є ще якийсь механізм, який спрацьовує "before the charger is turned on" (питання теж риторичне).
Можете будь ласка підказати мені моделі цих пристроїв (без стабілізаторів, я хочу мінімілізувати схему).
Я б для початку спробував, чи спрацюють прості варіанти:
1. Реле, обмотка на 12В, струм комутації від 10А.
2. Мосфет. P-канальний, наприклад IRF9540. Виток до плюса зарядки, сток до плюса системи. Між витоком та затвором конденсатор на сотню мікрофарад і паралельно мегаомний резистор, із затвора в землю резистор десь на 100 кОм.
Якщо ні те, ні інше не запрацює, тоді
3. Схема на таймері NE555 в моностабільному режимі (див 6.3.1 Monostable Operation).
Взагалі можна й на мікроконтролері затримку увімкнення зробити, хоч на якій-небудь ардуіні, якщо є під рукою.
10В це спрацювання вбудованого в акумулятор BMS
А, тобто BMS є і захист спрацьовує. Це вже добре.
Але тоді незрозуміла поведінка зарядки, і чому ручне відʼєднання/підʼєднання допомагає.
А якщо: акумулятор розряджений, захист спрацював. Поки напруги в мережі нема, вихід зарядки відʼєднати від системи. Коли напруга в мережі зʼявилась, тільки тоді підімкнути зарядку. Чи увімкнеться в такому разі?
А якщо перед увімкненням мережі відʼєднати споживачі, залишивши тільки акумулятор? В такому разі стартує заряд?
Output: 14.4V=5.0A
Ви ж майте на увазі, як мінімум половина цього струму йде на живлення обладнання, а не на заряд.
Щодо воркераундів. Можна спробувати звичайне реле: обмотку до зарядки, нормально розімкнутий контакт з зарядки на систему. Коли зʼявляється мережа, реле розімкнене, навантаження зарядки - тільки обмотка реле. Реле вмикається, підʼєднуючи всю решту.
Якщо все ж таки робити затримку, то можна спробувати мосфет з RC-ланцюгом у затворі. При достатньо великих номіналах резистора та конденсатора він відчинятиметься відносно плавно, великого стрибка струму не має бути.
Можна і на 555 таймері, і на C005. В якості ключа - або мосфет, або те ж реле. Тільки у випадку з C005 потрібно буде ще стабілізатор напруги на 3-5 В і підсилювач виходу.
можливо спрацьовує "розумний" захист і далі зарядка не віддає нічого.
Або вмикає який-небудь режим pre-charge з мізерним струмом для глибоко розряджених акумуляторів. А при відʼєднанні напруга на виході підвищується, і вмикається нормальний режим. (Це тільки припущення).
Коли акумулятор не повністю розряджений, заряд же починається нормально?
Головна проблема тут - недостатня ємність акумулятора для цього навантаження, і як наслідок - повний розряд. Таймерами/затримками ви може й тимчасово вирішите проблему, але швидко убʼєте акумулятор.
Цифри потужності на малюнку - це реальна заміряна потужність? Якщо так, то дійно, акумулятора вистачить максимум на 3.5 години (уже менше). А перетворювачі, мабуть, ще й висмоктують його в нуль. Обовʼязково має бути BMS із захистом від повного розряду.
Ємність бажано брати як мінімум з двократним запасом, щоб за типовий час відсутності зовнішнього живлення використовувалось не більше половини. А якщо хочете продовжити термін служби акумулятора, то з трикратним (заряджати максимум до 80%). Для споживачів на 30 Ватт і 4 години відсутності зовнішнього живлення має бути 250-400 Вт*год, тобто для 4S LiFePO4 десь 20-30 А*год.
зарядка "не стартує" електричне коло
Що саме являє собою ваша "зарядка"? Блок живлення CC/CV? Які у нього параметри?
що теоретично може бути причиною такої поведінки.
Спершу би розібратись, що є причиною проблеми, потім думати над рішенням.
Чи вмикається "зарядка" при подачі живлення, якщо взагалі без навантаження? При наявності навантаження вона вмикається, але спрацьовує захист, і вона тут же вимикається, чи як?
Я навів схему як в мене воно все працює.
Якось це не дуже схоже на схему. Що то за "реле затримки"? Що саме воно там затримує?
Я дуже погано уявляю ІЧ пульт в автомобілі.
Чому? Наприклад, пасажир на задньму сидінні може користуватись. Та й не обовʼязково автомагнітолу ставити тільки в автомобілі.
Проект на Arduino pro mini, IR приймачі та цифровому потенціометрі X9C103S.
Ідея зрозуміла, а де реалізація? ![]()
А яка там напруга на сигнальній лінії в розʼємі керування? Хіба не вийде комутувати резистори напряму пінами контролера, без потенціометра?
Та й ціла атмега здається оверхед для такої задачі.
То в вас індуктивність проводів теж трохи грає.
На те воно й перехідний процес. Але ж кажу, в моєму експерименті цей фактор виявився ніхтовно малий.
Нормально буде порахувати окремо ємність провода і окремо провода з конденсатором. І порахувати різницю.
Це й називається "калібровка". Там навіть API є
Тільки просто "порахувати різницю" буде недостатньо. Намалюйте еквівалентну схему: до схеми у статті вище домалюйте ємності між пінами, а також між кожним піном і землею, і проаналізуйте, як при цьому змінюється напруга на вимірюваному піні (A0 в статті, A2 в бібліотеці).
Доречі, як писав Honey вище, періхідний процес там також присутній. Але у мене з провідником 30 см і конденсатором 100 пФ там буквально три коливання на частоті ≈60 МГц, чим у порівнянні з часом sample-and-hold АЦП можна знехтувати.
Не зовсім це розумію, чому ця паразитна ємкість не додається до наяної, а взагалі усе перекриває?
Вона додається, тільки не лише до ємності вимірюваного конденсатора, але й до паразитної ємності між піном та землею. Її вплив на значення фактичної паразитної ємності виявляється більшим, ніж на ємність вимірюваного конденсатора.
а Я питаю!!! - чому вказаний код у такому випадку ЗМЕНШУЄ показники???
Тому що значення ємності обчислюється як
capacitance = (long)val * _inCapToGnd / (max(_maxAdcValue - val, 1));Де val - напруга на піні A2 відносно землі, а _inCapToGnd - очікувана ємність між цим піном та землею. Для Atmega328P дефолтове значення - 26.3 пФ.
Підключений провідник збільшує цю ємність фактично, а в програмі значення залишається тим же дефолтовим. Напруга обернено пропорційна ємності, тому фактичне прочитане значення val стає менше. Але множиться на ту ж саму константу, отриману для підключення без провідників.
Вимірюваний конденсатор (разом з провідниками) та паразитна ємність піна A2 (також разом з провідниками) утворюють дільник заряду (аналогічно як дільник напруги на резисторах). Тому фактична на напруга на A2 залежить як від ємності між пінами (вимірюваний конденсатор + провідники), так і від паразитної ємності між піном A2 і землею (Cstray + провідники).
Виходячи з ідеї, яка тут використовується, додавання довгих провідників (опорів, індуктивностей) не вплине на результат
Чому ж не вплине, коли там припускається, що ємність піна A2 відносно шин живлення - 7 26.3 пФ. А з довгими провідниками вона більша. Так, взаємна ємність між пінами збільшуєтсья на взаємну ємність провідників, але й заряд розподіляється на більшу ємність (Cstray + ємність провідника на A2 відносно землі), тому напруга на A2 стає менша. Не здивуюсь, якщо впливає саме провідник на A2.
dimich, навіщо писати відповідь, якщо ви нічого не зрозуміли у запитанні!???
З чого ви зробили такий висновок, що я нібито чогось не зрозумів у запитанні? Ви спитали, чому результати вимірювання ненадійні, я відповів - тому що метод вимірювання ненадійний.
А які саме фактори там впливають - то вже інше питання. Ви б хоч вказали, яку ємність вимірювали і який результат отримали при якій довжині провідників. Чи змінюється результат, коли провідники розведені в різні сторони, і коли скручені між собою.
Взагалі АЦП у AVR призначений для вимірювання напруги від джерела з відносно невеликим вихідним опором. З довгими провідниками, окрім ємності та індуктивності, ще й 50 Гц від мережі можуть впливати.
Але, якщо, у системі з'єднань з'являються провідники - усе летить шкереберть...
Провідники теж мають свою ємність.
Хоча, стандартний тестер, з функцією вимірювання ємкості, при додаванні до конденсатора, паралельно-прокладених провідників - видає у результаті зростання ємкості.
Тестер вимірює саме ємність між входами. Ємність між провідниками просто додається до ємності конденсатора.
Цей "метод" (припускаю, бо в код не вникав) вимірює відношення ємності між пінами до паразитної ємності пінів (щось біля 7 пФ для AVR). При підключенні провідників ця паразитна ємність значно зростає.
як його можна вирішити на програмному рівні, без застосування апаратних рішень?
Хіба що калібрувати кожен раз для конкретних провідників з їх розташуванням у просторі та іншими зовнішніми факторами. Або використовувати класичні методи вимірювання ємності. Було би все так просто - цей "метод" давно б використовували у вимірювальних приладах.
В тех.завданні хоч є вимоги до безпеки протоколу? Та до зворотнього звʼязку, щоб попередити оператора, якщо виконавчий пристрій не підтвердив виконання команди? Якщо нема, я б тримався подалі від таких замовників.
А потім врюхав що на платі 2 посадочних місця, а паяють те що знайшли в коробці
Та скоріш за все. Бо зʼєднувати паралельно регулятори з виходами на біполярних транзисторах не тільки безтолково, а може бути і шкідливо.
Ось схема шілда
Ви впевнені, що ця схема відповідає вашому шилду?
На фотографії по посиланню видно регулятор AMS1117, причому наче б то на 3.0 вольт. Інших регуляторів там не бачу. На схемі ж два MC33269 параллельно, на 3.3 вольт.
На фотографії пін, що зʼєднується з ардуінівським Vin, підписано 9V. На схемі він нікуди не підключений.
Який регулятор на вашому шилді? З якого піна для нього подається вхідна напруга, з 5V чи з 9V? Чи виведено його вихід на пін 3V3?
як зрозуміти чи йому треба 3.3В чи досить 5в?
Такий шилд як на схемі потрібно живити 5В, при цьому вихід 3V3 по-хорошому має бути відʼєднаний від ардуінівського. Але ці 5В не слід брати з ардуінівського регулятора, саму ардуіну потрібно живити зовнішніми 5В через пін +5V.
Як надійно живити ваш шилд - поки не зрозуміло.
Почну із 5в і буду дивитись як воно себе поведе.
Воно-то може запрацює, але якщо на вашому шилді 3 вольта з AMS1117 виведено на пін 3V3, то ардуінівський регулятор тягнутиме туди свої 3.3 вольта, тобто W5100 живитиметься через ардуінівську LM6206, а не через свій регулятор. По струму LM6206 може й потягне, тільки максимальна розсіювана потужність у неї - 150 мВт. А потрібно розсіювати десь (5-3.3)*0.15 = 255 мВт.
В дизайні інтерфейса цих шилдів фундаментальні недоліки, його розробляли дилетанти.