Ви не увійшли.
Живлення буде 12в. Драйвера спочатку звичайні а4988
Ну, це ШІМ-драйвер. Якщо правильно підіберете номінали струмових резисторів (Rs1, Rs2), то чому б йому не працювати? Півтора ампера для цих двигунів має потягнути без проблем.
Одразу зазначу, що я далеко не експерт по крокових двигунах та 3D-принтерах, тому подальша відповідь чисто із загальних міркувань.
наразі збираю свій 3д принтер
Якщо збираєте свій, то в чому проблема спроектувати його саме під ці конкретні двигуни?
Трохи покопавши, знайшов їх характеристики, де вказано, що номінальна напруга 3,9.в.
3.9 В - це добуток номінального струму на опір обмотки.
https://www.orientalmotor.com/products/ … ochure.pdf
Яка у вашого принтера буде напруга силового живлення? Які драйвери керування двигунами збираєтесь використовувати?
А в Нема17 напруга 12в.
Наскільки розумію, "Nema 17" - це просто форм-фактор двигунів з лицевою панеллю 1.7x1.7 дюйма, і існує безліч моделей цього форм-фактора з різними характеристиками від різних виробників.
ну так я и говорю, что не зря там эти площадки.
Майже впевнений, що вони для відводу тепла. Там би осцилографом потикати та струми у різних частинах поміряти, тоді можна було б говорити конкретніше.
Два. На фазе и нуле. Плюс две такие конструкции из полигонов.
Щось типу такого?
Не протягне така схема від 220 В більше 7 мА. У цього реле порогова напруга вмикання 8.4 В, тобто струм уже має бути більше 6 мА. Ще й індикатор має хоча б міліампер пʼять споживати. А dc-dc там імпульсний? Ніяких індуктивностей на фото не видно.
Коротше, щось дивне, на межі параметрів.
Симістор + реле - стандартна схема. Менше нагрів симістора і контакти реле не горять.
А, це реле напруги якесь, і вони там паралельно. Зрозумів, дякую.
мостик
А напруга з мережі на нього через що подається? Якщо тільки через один із тих 15 кОм резисторів послідовно, то при 220 В більше 14 мА RMS із такої схеми не витягти. Якщо через обидва послідовно, то взагалі виходить 7 мА.
Що там на іншій стороні плати?
после него стабилитрончик 12В (от него на катушку реле)
Котушка реле - це вже майже 10 мА. Звісно, якщо струм утримання там не зменшується ШІМом.
выход на оптопару moc30xx для управления симистором
Хм, там і реле є, і симістор? Нахіба? Чи не нарізається цим же симістором напруга на міст після увімкнення?
Що це взагалі за девайс, яке його функціональне призначення?
Калькулятор каже 1.3 мА.
220 * 2π * 50 * 1e-6 = 0.069 А.
А 33 мкФ 630 В буде дорого.
Оцінка порядку величини для 50 мА:
0.05 / (220*2π*50) = 7.2e-7 = 0.72 мкФ. Звідки там 33 мкФ взялося?
Для 50 мА треба здоровенний конденсатор. Для таких струмів конденсаторний баласт дуже дорого вийдк.
Порядка 1 мкФ.
Не понятно зачем использовать габаритный конденсатор для тех-же 50мА, если эта хрень не так уж и сильно греется, на ощупь еле теплая. А токи такие-же.
По фотографіях без схеми складно оцінити, скільки там на чому падає та наскільки гріється. Якщо там споживається 10 мА, то пару ватт можна і на резисторах розсіяти. За спожиту електроенергію покупець же буде платити, а на конденсаторі можна зекономити.
ну я именно там и заказывал. никаких отверстий они не считают.
https://jlcpcb.com/blog/pcb-pricing-breakdown
7. Drilling and Via Types
The complexity and number of drilled holes, or vias, also affect PCB pricing. Standard vias are generally inexpensive, but more advanced types such as blind, buried, or microvias add to the cost. The smaller the vias or the more specific their placement, the higher the manufacturing difficulty, which in turn raises the price.
Тогда в чем суть применения конденсаторов, если и так работает для малых токов?
Така схема живлення, по суті - дільник напруги. Щоб забезпечити на виході, припустимо, 50 мА при 12 вольтах (менше ватта), при використанні активного опору у верхньому плечі довелось би розсіювати мінімум 10 Вт потужності в тепло. Насправді більше, бо ще запас для стабілізації. Конденсатор створює реактивний опір, на якому також падає напруга, тільки не за рахунок розсіювання потужності у тепло, а за рахунок зсуву фази напруги відносно струму (той самий косинус φ).
Да и как-то не логично для радиатора выдерживать конкретные размеры, там видно что можно и больше полигон сделать.
Та хто його знає, чим там керувались розробники. Може "як вийшло, так най і буде".
Вот тут китайцы в Вами не согласятся. ))) Сколько у них не заказывал, им побоку количество отверстий. Цена зависит от кол-ва слоев и габаритов.
Зараз може й так, давно не замовляв. Але колись на JLCPCB ціна змінювалась в залежності від кількості перехідних отворів.
https://i.postimg.cc/K1kPgHSP/top.jpg
https://i.postimg.cc/Hrcw7hDy/bot.jpg
То схоже для розсіювання тепла від резисторів. Для SMD важлива товщина доріжок, і додатково площадки на зворотній стороні. Було би ефективніше розділити ті площадки та зʼєднати з верхніми дорогами перехідними отворами, але більше отворів - вище ціна виготовлення.
Не, это не артефакт. Это так выполнен типа конденсатор. Какой ток не знаю, но после идет мост, после стабилитрон 12в для реле, потом 12->3в для контроллера.
Може бути ємносний дільник напруги для датчика наявності мережі. Але ніяк не баластний конденсатор.
Снизу просто полигон под верхними.
Ємність такого "конденсатора" - долі пікофарада. Таке починає "грати" лише ближче до гігагерца.
Вважаючи наявність резистора 15 кОм, це не шина високого струму. Без контексту решти частини схеми складно сказати, чому там така товста дорога. Скоріш за все просто артефакт суцільної заливки полігона при розводці плати.
Для такого трансформатора там треба частоти в сотні МГц.
Та ні, сотні кілогерц - одиниці мегагерц, типові для flyback частоти. На нього ж іще феритовий магнітопровід надівається.
Гасящий конденсатор выполнен из самой платы.
)) Чи не сплутали ви друкований імпульсний трансформатор з конденсатором?
Та ну
для 50 Гц не вийде.
Ну, якщо взяти окрему плату 100x100 мм 8 шарів по 0.1 мм між ними, то пару міліампер можна було би витягнути. Тільки нафіга і хто би таке робив.
Не знаю, мне в школе книжка писала что ток потребления не должен превышать ток стабилизации самого стабилитрона иначе ему кирдык, там где-то 10-50мА.
Щось у тій книжці, мабуть, наплутали.
Струм стабілітрона Iz = Iin - Iout. Чим менше споживання, тим більший струм через стабілітрон, і навпаки. В свою чергу, Iin = (Uin-Uz)/R, де R - опір баластного резистора. Якраз R визначає і максимальний струм стабілітрона при мінімальному навантаженні, і мінімальний струм стабілітрона при максимальному навантаженні.
Від R також залежить і максимальний струм навантаження при заданій мінімальній вхідній напрузі.
Звісно, максимальний струм стабілітрона не повинен перевищувати допустимий, як по критерію розсіюваної потужності, так і по критерію стабільності вихідної напруги.
Та вроде обычная схема конденсаторного БП. Полпериода через стаб, обратно через диоды 4007. Всё правильно.
В класичній схемі випрямляч і один стаб. Тут два діода і два стаба. Відносно якої лінії вони стабілізують? Хоча там далі все одно 7805, так що може це і не критично.
Удвоитель же не так работает.
Вірно, подвоювач мені там помилково привидівся.
фьюзы то такое, всегда можно включить/выключить.
Якщо залочено LOCK-бітами, то тільки через Сhip Erase в паралельному режимі. Але тоді і перепрошити змогли б тільки в паралельному режимі.
Как можно для удешевления изделия применять самые дешевые детали, не ставить трансформаторный источник и тут поставить кварц?
Не обовʼязково кварц. Може бути керамічний резонатор, він дешевший. Не раз бачив на платах тупо передрану ардуінівську обвʼязку разом із резонатором, хоча він там нафіг не потрібний.
Обычная классика, диод параллельно катушке от защиты обратных выбросов индукции. Реле клацает, значит и с диодом всё нормально.
Якщо діод вийшов з ладу і перестав проводити струм, реле від цього не перестане клацати. Навіть стане швидше відпускати
Тільки ж ці самі індуктивні викиди полізуть хто зна куди.
Та ну, сто раз такое замечал при питании от стабилитрона. Он же расчитан на миллиамперы, а на него грузят 7805 + мк + светодиодный индикатор, с которым при неправильной разверткой можно выкушать с того стабилитрончика всё под ноль.
Стабілітрон - це ж шунтуючий регулятор. Струм, що споживається схемою, йде не через нього, а навпаки: через нього йде зайве, що не споживається схемою. Аби він міг розсіювати необхідну потужність і не перегріватись.
Проблема при такому живленні не через сам стабілітрон, а через баластний конденсатор.
https://postimg.cc/21N8WpsX - це оригінальна схема, до переробки? Щось дивне навіть для китайців. Стабілітрони, що пів періода працюють у прямому включенні? Якщо правильно розумію, там же отим 1 uF конденсатором та діодами/стабілітронами утворюється подвоювач напруги.
Які номінали кондьорів до та після LM7805? По 5 вольтам тільки один кондьор біля LM7805, а поряд з МК нема? Якщо так, це теж може бути проблемою.
Фьюзы фачдогов и прочей лабуды выключены
Там же AVR якась? BOD фʼюзи якраз бажано би увімкнути.
Сподіваюсь, МК на внутрішньому RC-осциляторі працює, не на зовнішньому резонаторі.
При статичному увімкненні всіх 8 сегментів через загальний пін може йти струм, що перевищує допустимий.
Там отому діоду 1N4148, що паралельно обмотці реле, погано не стало часом?
было бы так просто, человечество не изобретало бы трансформатор.
Трансформатори винайшли задовго до стабілітронів
Тільки на 50 Гц вони здорові, тому й ставлять баластні конденсатори. Хоча давно вже є імпульсники розміром ледь не як той самий конденсатор. Але ж тоді вийде дорожче, і нарід не захоче куплять, бо в продажу вже є хоч і лайно, зате на 100 гривень дешевше.
Що значить "через Arduino"? Застосувати в якості керуючого контролера одну із плат лінійки Arduino? Чи ПЗ має бути написане з використанням фреймворка Arduino?
Для сигнальних ліній може бути розрядник, в найпростішому випадку і нєонка підійде.
упс для компов. Типа они устроены так, чтобы повторять синусоиду сигнала, типа имитируют что сеть ваще не пропадала.
Це хіба що упси з топологією Online та топові моделі Line Interactive можуть відслідковувати фазу.
А для компів генерувати синусоїду нема сенсу. Звісно, якщо це не який-небудь ДВК-2МШ ![]()
Імпульсний БЖ буде працювати, поки напруги на вхідному конденсаторі достатньо для роботи ШІМ. Для типового домашнього ПК це порядка одного-двох періодів 50 Гц.
У мене якось 100-ваттний БЖ почав глючити: при зовсім невеликому навантаженні працює нормально, а при трошки більшому починаються пульсації 100 Гц. Виявилось, вхідний конденсатор висох практично в нуль, і мікросхема ШІМ перезапускалась на кожному напівперіоді.
А еще контакторы нехилый звук издают при переключении.
Хочется аккуратненько моторчиком это дело повернуть.
Воно не просто так клацає, це побічний ефект від мінімізації часу дуги та зменшеного пʼятна контакту. При "акуратному" перемиканні під час протікання струму контактам буде не дуже добре.
Контакты перекидывать, например, сервой
мне чтобы бистабильный
Не дуже зрозумів ідею, навіщо бістабільний? Щоб зовсім позбутись струму утримання? Утримувати ж потрібно при наявності зовнішнього живлення. Зазвичай у порівнянні з рештою споживачів цей струм мізерний.
Контакторы для удержания кушают не мало.
А який у вас струм комутації?
У мене в системі зі звичайним реле (Qianji JQX-30F) після вмикання і контролю контакту живлення обмотки перемикається на 50% ШІМ. Потужність споживання обмоткою відповідно знижується в 4 рази, практично не гріється. Як бонус - час відпускання теж знижується.
Шматок провода напряму до піна, і розташувати поближче до проводки)
З мого проекта ...робоча схема
Якщо наявність мережі аналізується контролером, то діодний міст і електролітичний кондьор не потрібні. Тільки номінал баластного конденсатора зменшити, а послідовного резистора збільшити. Та й без контролера можна реалізувати розширювач імпульсів на компараторі чи іншому дискретному елементі.
Але якщо вже працює - не чіпайте ![]()
На виході - короткі імпульси.
Якщо вашу задачу вирішує, то чому б і ні. Якщо правильно порахував, з такими номіналами імпульси йдуть з періодом десь 150-180 мс, тобто вимкнення мережі гарантовано задетектувати можна не раніше ніж за такий порядок часу. В моїй задачі час реакції критичний. Схема з конденсатором і двохнапівперіодною PC814 дозволяє реагувати за 15-20 мс. З однонапівперіодною PC817 за 30-40 мс.
Можна й звичайний малопотужний трансформатор поставити, але він однозначно дорожче діністора ![]()