Ви не увійшли.
Кнчн можна було б поставити терморпару, їй пофіг заземлення. Але для газового приладу з заземленням краще ніж без.
З практичної точки зору - пофіг що там з фізикою. Ви коли паяєте діод не задумуєтесь яка там в ньому заборонена зона.
А как же тогда миллионы приборов меряют микроамперы без всякой земли?
Підсилюють падіння напруги на шунті? Але ж тут не просто виміряти потрібно, а виявити наявність прямого струму і відсутність зворотнього. Подивіться, наприклад, що показує незаземлений осцилограф, коли тримаєтесь за щуп. А в котлі сам корпус є одним із електродів. Який там на ньому буде потенціал при відсутності примусового заземлення - хто знає.
Думаю, можна було б і без землі обійтись, застосувавши складнішу електроніку. Але в таких системах чим простіше, тим надійніше. Якщо прибор наміряв щось не те - зазвичай нічого страшного, а якщо газ подається, коли нема полумʼя - це вже гірше. І необхідність наявності землі - компроміс, який має сенс.
Стрижень і корпус працюють як діод - випрямляють змінний струм. А струм там - мікроампери, без заземлення датчик нічого хорошого не наміряє.
А как же тогда миллионы приборов меряют микроамперы без всякой земли?
Хотел узнать принцип работы, что аж за гланды нужен ноль
Стрижень і корпус працюють як діод - випрямляють змінний струм. А струм там - мікроампери, без заземлення датчик нічого хорошого не наміряє.
понял. спасибо.
Скоріш за все це пов"язано з статичним зарядом, що накопичується при русі іонізованого газу. Якщо він не стікає на землю, мабуть, струм через датчик тече якось не так.
Та то понятно. Хотел узнать принцип работы, что аж за гланды нужен ноль. Чем ему ноль после моста не канает?
А навіщо його дурити? Просто зробіть заземлення корпусу чи занулення розетки.
Обманути намагаються володарі генератора і 2 хвостої вилки. Не треба так робити.
Парни, пока вспомнил, разрешите вклинуться с дурным вопросом? Вопрос плевый, везде пишут, что датчику ионизации (пламени) в котлах, обязательно нужен чистый ноль прям от сети. Что в нем такого, что нужен ноль и все пытаются это дело обдурить?
З практичної точки зору точність китайського показометра достатня
2 значущі цифри він покаже.
шунт з зарядного на 75мВ.
75мВ при якому струмі? Який опір шунта?
А можна ардуіно прикрутити до шунта 75мВ щоб виводити струм?
Можна практично все. Але як це оптимальніше реалізувати - залежить від того, яку точність хочете отримати, в якому діапазоні, та яку роздільну здатність у часі.
Там у схемі вже є шунт R7. Простіше за все, мабуть, вимірювати падіння напруги на ньому. Навіщо ще один шунт?
І dc-dc в мене лінійний
DC-DC у вас імпульсний, за топологією "синхронний buck".
то вони не по однаковому принципу працюють?
Так, вони працюють по різним принципам.
Ще на схемі є світлодіод D10. Від показує тільки те що прилад увімкнениний.? Не обмеження по струму чи напрузі?
Має показувати, що працює обмеження по струму. Коли напруга на R7 перевищує заданий поріг, IC1A відкриває Q3, і світлодіод вмикається. Наче так.
Радіатор з кулером можна від старого проца взяти.
Додати термозахист (терморезистор і якусь обв'язку, можна на ардуїні) і індикатор струму-напруги (можна готовий).
Радіатор з куллером є . Індикатор планував використати китайський вольт-амперметр і залишити шунт з зарядного на 75мВ. Правда знаю що ці індикатори мають не високу точність в широкому діапазоні.. Ідея на ардуіно непогана. Ардуіно є і маю дисплей 16х2 можна моніторити температуру на радіаторі і рахувати потужність... А можна ардуіно прикрутити до шунта 75мВ щоб виводити струм?
Ну, схема класична.
Розясніть ще мені будьласка недолугому. Якщо ця схема . як Ви кажете , лінійна. І dc-dc в мене лінійний - то вони не по однаковому принципу працюють? Ще на схемі є світлодіод D10. Від показує тільки те що прилад увімкнениний.? Не обмеження по струму чи напрузі?
Ну, ради такого транса варто заморочитися ![]()
Взяти будь яку перевірену схему і відтворити. Ця на операційниках виглядає складно, але вам же не залік здавати? ![]()
Варто додатково розібратися з обмотками, може дійсно перемикати, щоб менше тепла на радіатор.
Радіатор з кулером можна від старого проца взяти.
Додати термозахист (терморезистор і якусь обв'язку, можна на ардуїні
) і індикатор струму-напруги (можна готовий).
Не скажу , бо зараз вийде щой транформатор треба викинути
Таке гріх викидати, тим паче якщо в робочому стані
То можна використовувати таку схему?
Ну, схема класична. Якщо у людей працює, то й у вас має працювати. Особисто я таку не збирав, так що не можу сказати, які там можуть бути підводні камені.
Джерело схеми з описом, наскільки розумію, тут: https://www.paja-trb.cz/konstrukce/zdroj.html (чеською мовою).
Силовий транзистор потрібно ставити на хороший радіатор, мабуть і з вентилятором, бо при низькій вихідній напрузі та максимальному струмі 3 А розсіюватиме 80-90 Вт.
(В сучасних потужних ЛБЖ для покращеня ККД роблять або комутовані відводи від вторинної обмотки, або пре-регуляцію на імпульсному перетворювачі, після якого вже лінійний регулятор. Але це вже складніші схеми).
Ще підкажіть , підстроєчний Р3 250 Ом?
Так, на сторінці джерела згадується PT10V.
"/N" у номіналах P1, P2, наскільки здогадуюсь, означає багатообертові.
А що за супер трансформатор?
Не скажу , бо зараз вийде щой транформатор треба викинути . І всьо пропало
. Це трансформатор від радянського автомобільного зарядного.
. Трансорматор такий . маркування в мене стерті.
.
Я пропоную визначитись, чи ви робите більш-менш універсальний CV/CC блок живлення (ЛБЖ), чи зарядний пристрій для акумуляторів.
Дякую що все детально розяснили. Зарядний в мене є типу imax b6. вміє заряджати різні види акб і збірки LiIon. Для авто вмене достатньо зарадних . Тому мені більше потрібний саме ЛБЖ. Хотів як то кажуть все і зразу , і рибку зїсти і т.д
Все там наче ок, там формується відʼємна напруга для двополярного живлення операційників.
То можна використовувати таку схему? Ще підкажіть , підстроєчний Р3 250 Ом?