Форум arduino.ua

Хмм, цікава думка, швидка зміна обертів мені і не потрібна. Треба буде спробувати.

300 Гц має бути теж цілком достатньо, період в 30 разів коротше постійної часу.

Тобто обмежити не тільки струм, а і швидкість зростання струму. І при цьому не погіршити характеристику регулятора обертів. Майже взаємовиключні вимоги.
Чи не простіше обмежити швидкість зміни керуючого сигнала з потенціометра? Якщо показання з потенціометра збільшились, на вхід регулятора подавати не повне значення одразу, а збільшувати його поступово. По суті ФНЧ. Знайти максимальний коефіцієнт, при якому просадка ще допустима, і раз на період множити на нього початкове значення від потенціометра, поки воно не досягне кінцевого значення. Якщо там значення від 0 до 4096, частота оновлення 300 Гц, а час зміни порядку секунд, то коефіцієнт буде нецілим числом зовсім трохи більше одиниці. Але арифметикою з нерухомою крапкою це реалізувати нескладно.

Я маю на увазі не частоту роботи самого АЦП, а частоту аналізу отриманного значення програмою.

Постійна часу там - 100 мкФ * 1 кОм = 100 мс. Навіть при зникненні струму до нуля, через 1 мс (при частоті опитування 1 кГц) напруга зменшиться всього на 1%.

Якщо при 23А лампочка моргає, то вже непорядок з проводкою. Або з лампочкою Тоді вибачте, не розумію проблему ще більше. Ви хочете обмежити швидкість обмеження струму?

Може була недостатня частота опитування АЦП? Інших варіантів, чому би з ватчдогом працювало, а з програмним опитуванням ні, не бачу.

Тоді не дуже зрозумів, чим не влаштував варіант з обмеженням струму і підчас роботи регулятора. Змінили оберти -> струм підвищився, перевищив поріг -> спрацював ватчдог -> обмежив струм. Струм зменшився -> перемкнулись на регулятор.
Щоб запобігти занадто частим перемиканням, на регулятор перемикатись через деякий мінімальний проміжок часу та/або після зниження струму до значення трохи меншого, ніж поріг спрацювання (гістерезис).

Ага, зчитується усереднений піковий струм, що є усереднена пікова повна потужність розділити на напругу. Постійне обмеження по цьому значенню буде еквівалентне використанню двигуна меншої потужності, хіба що потужному двигуну "легше" працювати без перевищення номінального струму.

Тобто перевищення струму при розгоні реєструється тільки по перевищенню порового значення (analog watchdog)? А компоненти I і D у регулятора скидаєте в 0 при його повторному увімкненні? Різкий удар струму може і відбуватись через накопичену інтегральну компоненту.

Нетривіальна задачка. Для детального аналізу було би цікаво подивитись графіки зміни компонент PID, виміряного струму і вихідного значення регулятора при зміні режимів. Але це, мабуть, вже занадто.

По суті це те, що і було запропоновано вище. Обмеження струму не є задачею PID-регулятора обертів, цим має займатись ще один окремий регулятор. В якому вигляді його оптимально реалізувати: пороговий вимикач чи пропорційний регулятор - це інше питання.
Було би корисно для розуміння намалювати повну блок-схему регулювання з усіма зворотніми звʼязками. На вході: задані оберти, наявні оберти, виміряний струм; на виході - час вмикання тиристорів відносно напівперіоду (фаза).

А як реалізовано вимір струму? Є якась пост-обробка після АЦП? Зауважте, якщо струм вимірюється без врахування фази відносно напруги, то це вимір повної потужності, а просадка відбувається в основному через активну складову. Хоча з фазовим методом можуть бути нюанси.

Пробував схожий варіант, коли при роботі PID регулятора струм перевищував 23А, то регулятор відмикався а замість нього знову починався розгін, а після розгону знову вмикався PID, в такому варіанті працює, але тоді виходить неприємний різкий удар струму в мережі

Так може просто обмежити струм до 23А незалежно від PID-регулятора? І регулятор вмикати відразу, без окремого режиму розгону.
Чи струм обмежується постійним резистивним баластом?
Тоді знайти, при якому значенні на виході регулятора струм складає 23A при максимальному навантаженні (можна і розрахувати, знаючи потужність двигуна), і програмно обмежити саме вихідне значення регулятора. Якщо регулятор видає значення, що перевищує максимально допустиме, то на керуючий елемент подається саме це максимально допустиме, і не більше.

Чим початковий розгін від нуля до, скажімо, 900 обертів відрізняється від зміни зі 100 обертів до 1000? З фізичної точки зору - нічим.

Так вихідне значення PID-регулятора і задає струм, якщо правильно розумію схему. Там же не частотник, а ШІМ, якщо двигун колекторний.
Подавати на вхід PID-регулятора ту ж величину, якою він безпосередньо керує виходом, не бачу сенсу. Це практично рівнозначно просто зменшенню пропорційного коефіцієнта.